Державна Фіскальна Служба України Повідомляє

Зміни в оподаткуванні нерухомості

З 1 січня 2015 року набирають чинності норми Закону України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)».

Відповідні законодавчі норми внесли зміни до порядку оподаткування нерухомості.

Відтепер об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості.

Для фізичних осіб податок обчислюється контролюючим органом (ДФС) на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.   Мінімальна заробітна плата на 01.01.15р – 1218грн.; на 01.01.14р – 1218грн.)

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно передбачають зменшення бази оподатковування об’єктів житлової нерухомості та повного або часткового звільнення від сплати податку.

Зокрема, база оподатковування зменшується на:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;

для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

Зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Звертаємо увагу громадян, що у 2015 році при нарахуванні та сплаті податку діють вимоги Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.04.14р. №263.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації та пункту 18 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України у 2015 році фізичним особам буде нараховуватися податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за базовий період 2014 рік, розрахований з житлової площі об’єкта житлової нерухомості, у т.ч. його частки за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 (включно) та із загальної площі об’єкта житлової нерухомості, у т.ч. його частки з 01.04.2014 по 31.12.2014 (включно) по ставках та пільгах, які застосовувались при розрахунку податку у 2014 році.

 Для „розкішних” авто новий податок

Згідно з нововведеннями, які набрали чинності з 01 січня 2015 року тепер власники «розкішних» автомобілів з об’ємом бензинового або дизельного двигуна більше 3 тисяч куб см і не старше 5 років будуть зобов’язані сплачувати річний податок у розмірі 25 тисяч гривень.

Так, з 01 січня 2015 року набувають чинності поправки до Податкового кодексу України, згідно з якими вводиться транспортний податок, новий акцизний збір на автобуси і вантажний транспорт, акциз на електродвигуни, а також відновлено акцизний збір на переобладнання автомобілів.

З 1 січня вводиться новий акциз на автобуси і вантажні автомобілі. На нові автобуси акциз встановлений у розмірі 0,003 євро за 1 куб см двигуна, на старі — у розмірі 0,007 євро за 1 куб см. Причому на автобуси, які експлуатувалися більше 8 років, ставка податку підвищується в 20 разів.

На нові вантажівки, залежно від тоннажу, ставка акцизу встановлюється на рівні від 0,01 євро до 0,016 євро за 1 куб см. На автомобілі, які використовувалися не більше 5 років, ставка акцизу зростає удвічі, а понад 8 років — в 20 разів.

В якості компенсації зростання податків уряд скасував збір за першу реєстрацію автомобіля, який в залежності від об’єму двигуна становив від 3,82 до 69,99 гривні за 100 куб см.

 Закон про податковий компроміс набув чинності з 17 січня 2015 року

З 17 січня поточного року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який Верховна Рада України  ухвалила 25 грудня 2014 року.

Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

«Цей законопроект виник у відповідь на запит бізнесу, який хоче перегорнути сторінку і почати працювати прозоро. Податковий компроміс – це не зобов’язання, а право бізнесу. Враховуючи підписання Угоди про асоціацію з ЄС і ті можливості, які вона відкриває для українського бізнесу, я переконаний, що цим інструментом скористається багато компаній», — зазначив Голова ДФС України Ігор Білоус.

Відповідно до ухваленого закону, загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ  за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, в яких визначити  суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.

ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов’язань. При цьому інші 95 відс. такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

Відповідно до закону, процедури податкового компромісу поширюється й на випадки, коли у платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків за своїм рішенням може подати уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.

Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.

Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

Законом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства щодо звільнення платників податків від адміністративної та кримінальної відповідальності, а також встановлено можливість застосування процедури примирення сторін в рамках адміністративного судочинства при застосуванні податкового компромісу.

 

Кількість податків зменшилася з 22 до 9

Набрали чинності новації законодавства, які запроваджені для покращення умов ведення бізнесу, підвищення показників України в міжнародних рейтингах, збільшення бюджетних надходжень. Відповідні зміни внесені до Податкового кодексу України. У 2015 році  кількість податків зменшилася з 22 до 9.

Які саме податки відтепер діють? Отже, відповідно до внесених змін Податковим кодексом України передбачено 7 загальнодержавних податків та 2 місцевих.

До загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб,  податок на додану вартість, акцизний податок,  екологічний податок, рентна плата та  мито.

До місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Також визначено 2 місцеві збори: збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.

Змінами до Податкового кодексу України запроваджено новий вид місцевого податку – податок на майно, до складу якого увійшли: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок (нововведення) та плата за землю.

Зазначені нововведення удосконалять законодавство, зменшать витрати підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання звітності, дозволять великим платникам отримувати податкові вигоди, зменшать податкове навантаження на малий бізнес та спростять бюрократичні процедури тощо.

 

ПДВ — новації, або як обчислюємо податок з 1 січня 20150 року

Дніпропетровська ОДПІ інформує, що у зв’язку з законодавчими змінами, внесеними до Податкового кодексу Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року внесено суттєві зміни до порядку справляння податку на додану вартість.

Насамперед, суттєво змінилися правила формування бази оподаткування ПДВ. Як і раніше, база оподаткування з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, але у п.188.1 з’явився новий абзац, який встановив нові правила:

— база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг,

— база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості,

— база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерському обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни)

Виняток становить продаж:

* товарів(послуг), ціна на які підлягають державному регулюванню;

* газу, який постачається для потреб населення

Тобто, відтепер у випадках:

— продажу товарів зі знижкою, уцінених товарів, безоплатних передач, коли ціна продажу буде нижчою за ціну придбання або взагалі відсутня, платникам слід донараховувати ПДВ до ціни придбання й відповідно складати дві податкові накладні – одну для покупця, одну для себе із зазначенням типу причини «15» — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Аналогічно й під час продажу основних засобів чи нематеріальних активів за цінами нижчими балансової вартості – донараховується ПДВ на різницю та складається окрема податкова накладна з типом причини «16» — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.