Не будь байдужим!

Часто так в житті буває, що саме трагічні події відкривають нам очі на справжню дійсність і нагадують про необхідність дбати одне про одного. У цей непростий для нашої держави час ми маємо пам’ятати, хто ми є і до якого народу належимо. Неможливо відмежуватися від подій, що відбуваються зараз на сході України, адже ця війна – це війна всього українського народу за своє незалежне і самостійне майбутнє.
Звичайно, можна спробувати зняти з себе відповідальність, але навряд чи вдасться сховатися від власного внутрішнього голосу, бо то є – голос сумління.
Він безперервно буде нагадувати нам про те, що ми – єдиний народ, а наші долі – нерозривно переплетені. І все те, що відбувається десь начебто далеко від нас і не з нами, насправді, відбувається з кожним із нас. То є наша Батьківщина, і які б важкі часи Вона зараз не переживала, Вона потребує наших рішучих дій.
А той, хто не любить свій народ, взагалі нікого не навчиться любити. Хіба може людина знайти своє місце у житті, якщо свій шлях вона починає з нелюбові до рідного краю?
Держава розвивається разом з нами, вона змінюється, коли змінюємося ми.
Нерозумно сподіватися на те, що хтось побудує за нас наше майбутнє; зміни не відбуваються самі по собі. Ми маємо рішуче діяти у ці дні. Будь-яка перемога починається з перемоги над своєю власною байдужістю. Від народження ми отримуємо головне – свободу і право вибору. І саме від того, який вибір ми зараз зробимо: захищати свою країну вступаючи до Збройних Сил України або ж втікати від відповідальності, залежить те, якою буде вона у майбутньому, і якою її побачать наші діти.
Не той насправді любить Батьківщину, хто голосніше за всіх викрикує з трибуни псевдо-патріотичні гасла; справжнім патріотом є той, хто не ховається за чужими спинами, а самовіддано бере до рук зброю, аби стати на захист рідної землі.