Ситуація на окупованих територіях ДНР/ЛНР

Поновлення українського суверенітету на окупованих територіях Донецької та Луганської областей названо Президентом України П. Порошенком першочерговим пріоритетом на поточний рік. У контексті цього завдання, оминаючи аналіз способів або засобів повернення Україні окупованої нині частини Донбасу, варто детально розглянути, що змінилося на цих територіях за час окупації та чи здатне українське суспільство співіснувати з новими донбаськими реаліями в разі поновлення там українського суверенітету.

Для оцінки ситуації за лінією фронту слід нагадати, що із самого початку антиукраїнський рух на Донбасі розгортався під російськими прапорами й з гаслами приєднання регіону до Росії. З того часу в Донецьку й Луганську відбулися істотні зміни, які призвели до їх фактичного перетворення на російський анклав, який силою утримується на законній і визнаній світовим співтовариством території України, перебуваючи під тотальним контролем Росії.

Ключовою умовою контролю Москви над Луганськом і Донецьком є фактор кордону, повний контроль над яким у межах території «ДНР/ЛНР» встановлений Росією. Завдяки цьому країна-агресор має необмежені можливості впливу на ситуацію в окупованих нею районах – як для постачання солдатів і озброєння для армії, так і для вивезення до Росії демонтованих на Донбасі заводів. Саме тому виконання пункту мінських угод про повернення Україні контролю над кордоном Росія вважає останнім для виконання.

За останні місяці зусиллями російського військового керівництва на окупованій території створено особливий вид підрозділів регулярної російської армії, до якого вже малозастосовні визначення «незаконні збройні формування», «партизани», «ополченці» або «терористи». Озброєння, постачання, ПММ, навчання, оплата контрактів – усе це забезпечує Міністерство оборони і Генштаб РФ. Серед місцевого населення набір до армії здійснюється вже через військкомати у плановому порядку. Крім того, до збройних сил «ДНР» залучають добровольців на контрактній основі. «Військовослужбовцям-контрактникам» (рядовому складу) обіцяють щомісячну зарплату в розмірі до 20 тис. руб. Враховуючи високий рівень безробіття на тимчасово окупованих територіях, подібне «працевлаштування» є досить привабливим для місцевих жителів.

Фінансування Кремлем «ДНР/ЛНР» відбувається через банки Південної Осетії, яка визнала «ДНР» у квітні 2015 р. Так званий республіканський банк «ДНР» відкрив рахунки в Національному банку Південної Осетії, який, у свою чергу, має коррахунок у Банку Москви, через який здійснюються всі фінансові операції між РФ і «ДНР».

Більша частина поставок у самопроголошені «республіки», а також вивезення їхньої продукції за кордон узгоджуються з російським урядом. Зокрема, російські підприємці беруть участь в операціях з експорту вугілля, видобутого на шахтах «ЛНР/ДНР». Спостерігачі місії ОБСЄ, що перебувають на пропускних пунктах «Гуково» й «Донецьк» (Ростовська область), у своїх звітах фіксують вивезення вугілля самоскидами на територію Росії, починаючи з жовтня 2014 р. У середині травня 2015 р. «глава митної служби ЛНР» А. Карпак заявив, що обсяги вивезення вугілля з «ЛНР» у Росію перебувають у межах 3 тис. т на день. Поставками вугілля в Росію займається ТОВ «Углеснаб» із захопленого бойовиками м. Шахти. Керівником ТОВ «Углеснаб», зареєстрованого в лютому 2015 р., є С. Вельміцький, брат А. Вельміцького, екс-депутата законодавчих зборів Ростовської області. В один день з «Углеснабом» за тією ж юридичною адресою була зареєстрована компанія «Експортвугілля», яку також очолив С. Вельміцький. Невдовзі після реєстрації компаній на спеціалізованих сайтах вуглетрейдерів з’явилися численні оголошення «Експортвугілля» про продаж вугілля зі складу в м. Гуково (Ростовська область), який за 1,5 км від російсько-українського кордону та має автомобільне й залізничне сполучення з «ЛНР».

Заробітна плата, пенсії та соціальні виплати на окупованих територіях здійснюються в російських рублях. У кінці березня минулого року «глави республік» одночасно підписали «розпорядження» про початок регулярної виплати пенсій у довоєнних розмірах. Але, замість звичних гривень, пенсії почали видавати в рублях за курсом 1 до 2. «Валюта залежить від грошової маси, яка заходить в республіку. Ми побачили, що у нас є необхідна маса в рублях – і почали виплати. Можливо, будуть заходити долари у великому обсязі, тоді будемо платити долари», – відзначала «заступник міністра фінансів ДНР» О. Таран.

Нині на територіях «ДНР/ЛНР» проживають 2–2,5 млн осіб, з яких близько 1 млн осіб – пенсіонери, повідомляють джерела, близькі до «керівництва республік». Найбільш заможна і кваліфікована частина населення виїхала. Тож на пенсії та соціальні допомоги, які обидві «республіки» почали виплачувати різним категоріям населення з кінця травня 2015 р., потрібні досить істотній суми.

Українські експерти запевняють, що майже весь бюджет «ДНР/ЛНР» ґрунтується на так званій «гуманітарній допомозі» з Росії. Уряд РФ координує грошові потоки, що надходять на окуповані території Сходу України. Крім того, триває завезення готівкових рублів. Переведення окупованого Донбасу на російський рубль стало важливим кроком прив’язування цих територій до Росії. Виплати в рублях пенсій і зарплат бюджетникам паралельно з наповненням магазинів російською продукцією забезпечили додаткові доходи в бюджет РФ.

Ще одна велика стаття витрат «ДНР/ЛНР», яка чи не повністю лежить на російських плечах, – витрати на енергоресурси. У лютому 2015 р. «Нафтогаз України» перекрив подачу газу в Донбас. Щоб не допустити газової блокади, «Газпром» почав поставки палива на території, підконтрольні «ДНР/ЛНР», через газовимірювальні станції «Прохорівка» (кордон Ростовської області і ЛНР) і «Платово» (кордон Ростовської області і ДНР). «Нафтогаз України» відмовився оплачувати цей газ. Однак, як показує досвід інших невизнаних «республік», «Газпром» може постачати газ і не отримуючи оплати. Більше 20 років не платить за газ Придністров’я. «Газпром» поставляє газ для Молдавії, але частина його йде в невизнану республіку. «Придністровський борг» Молдавії перед «Газпромом» перевищив 5,2 млрд дол.

Водночас, схоже, що росіян не цікавить економічне майбутнє окупованих територій, інакше б вони не демонтували найцінніші заводи та не перетягували їх до себе у країну. Як припускає доктор соціологічних наук, професор І. Рущенко, можливо, вони виходять з мудрої філософії такого змісту: «якщо захоплені землі повернуться назад в Україну, то нехай “хохли” цьому не радіють, а отримують розруху і безробіття (удар по противнику в стилі гібридних воєн). У разі ж, якщо анклав збережеться надовго, то Донбас точно ніколи вже не буде конкурентом промисловим об’єктам, що належать російським олігархам».

З усього вищевикладеного очевидним є висновок про те, що на окупованих територіях утворився орієнтований виключно на Росію, усебічно підтримуваний нею та частково вже інтегрований у російську економіку, територію, а головне, ідеологію анклав, який веде антиукраїнську політику в усіх сферах, пропагує антиукраїнські настрої серед населення, не намагається знайти шляхи примирення та не допускає варіанта повернення до складу Української держави.

На сьогодні українцям потрібно сфокусуватися на внутрішніх реформах, зайнятися вирішенням нагальних завдань перезавантаження державного апарату, звільнити суспільство від корупції. Це в перспективі наблизить повернення окупованих територій.

Донецьк і Луганськ стверджують, що гроші на соціальні виплати з’явилися завдяки податковим зборам. Податкова система «республік» максимально проста. У «ЛНР» – від 3 до 8 % обороту залежно від виду діяльності, у «ДНР» бізнес може вибрати один з двох варіантів сплати податків: 20 % від чистого прибутку або 2 % від обороту. Ставка прибуткового податку для громадян встановлена на російському рівні – 13 % (http://www.dialog.ua/news/59527_1434319487).

Підприємці купують патент з фіксованою ставкою. У «ДНР» продавці на ринках зобов’язані платити 150 грн на місяць, таксисти – 170 грн, водії маршруток – 510 грн. Найбільший збір передбачено для власників невеликих шахт – 20 тис. грн. У «ЛНР» підприємці, які торгують продуктами харчування, зобов’язані щомісячно сплачувати 600 грн, продавці непродовольчих товарів і надання послуг – 300 грн на місяць.

Податки до бюджету «республік» платять лише ті підприємства й підприємці, які пройшли перереєстрацію. Наприклад, у п’ятому за чисельністю населення місті «ДНР» Харцизьку, за словами «мера» 
В. Ткачука, на середину 2015 р. документи на перереєстрацію не подало жодне з великих підприємств міста – Харцизький трубний завод (входить у «Метінвест» Р. Ахметова), Зуївська теплоелектростанція (входить у ДТЕК Р. Ахметова), завод сталевих кабелів «Силур» (належить одеському підприємцю В. Немировському), ливарний завод «Армліт-Донбас» (володіє член партії «Блок Ю. Тимошенко» Ф. Цимбалов). Без перереєстрації цих підприємств податкові збори Харцизька не перевищуватимуть 0,5 млн грн (1 млн р.) на місяць.

Найбільший власник підприємств, що перебувають на території «ДНР/ЛНР», – СКМ Р. Ахметова – також на поспішає перереєстровувати свій бізнес. На території, непідконтрольній Україні, на підприємствах групи СКМ працює понад 70 тис. осіб. Підприємства групи виплачують заробітні плати на банківські картки, при цьому податки платять в Україну.

Водночас «влада ДНР» оголосила про націоналізацію кількох великих підприємств. На вулицях Донецька з’явилися рекламні щити «ДНР: усе тільки починається!». Це – рекламна кампанія з націоналізації бізнесу, що належав бізнесменам, осілим на українській стороні. Серед них шахта ім. Засядька, газотранспортна система, Старобешівська ТЕС, автовокзали, ринки і супермаркети торговельної мережі АТБ.

Соціально-економічне становище на території «ДНР/ЛНР» тим часом залишається непростим. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши дані із сайту Центру зайнятості м. Горлівка, де оприлюднено список вакансій, а також зарплати, які в «республіці» готові платити людям різних професій (http://rcz-dnr.ru/assets/adds/vacansy/vacancy_20151214.pdf).

З 1940 виставлених вакансій найбільш високооплачуваними є військові посади (18 тис. р., або 6900 грн за курсом ЦРЛ «ДНР»), посади у сфері пожежної безпеки (близько 20 500 р., або 7800 грн), великі посади в медичній сфері (наприклад, головний державний санітарний лікар – 15 тис. р., або 5900 грн).

Крім того, порівняно високі зарплати обіцяють працівникам вугледобувних підприємств – підземним електрослюсарям 5-го розряду зі стажем роботи від трьох років обіцяють платити 15 тис. р., гірникам і прохідникам – 13 тис. р., або 5 тис. грн, головному геологу шахти в Донецьку – 10 200 р., або 4000 грн. Звичайним же шахтарям пропонують зарплату 
7400 р., або або 2800 грн.

Однак на більшості посад у «ДНР» рівень зарплати не перевищує 5 тис. р., або 2 тис. грн. Так, вихователям у Донецьку пропонують близько 3 тис. р., або 1000 грн на місяць. Педіатрам, офтальмологам, психіатрам також близько 3 тис. р.

Інженерам з повною вищою освітою пропонують зарплату в середньому близько 3500 р., або 1300 грн, інженерам-програмістам з вищою освітою – 2744 р. на місяць, водночас двірник з повною середньою освітою може отримувати 3 тис. р.

Місцевий блогер Hueviebin1 про це пише так: «Зрозумів, що Росія і правда своїх не кидає! Зрозумів, що до людей нарешті прийшло те саме світле майбутнє, яким вони так марили. Наскільки я розумію, ці люди зараз дуже раді тому, що вони пішли з-під кованої п’яти київської хунти. Не зрозумів тільки одного: якщо прийшло світле проросійське майбутнє, яким вони так марили, то чому я вчора за день на всякі дрібниці витратив місячну зарплату донецького хірурга» (http://nr2.com.ua/blogs/RIA_new_region_ukraine/Kakie-seychas-realnye-zarplaty-v-gorodah-DNR-113999.html).

Продовольчі проблеми «ЛНР» намагалися дослідити журналісти радіо «Свобода». Пройшовши торговими точками окупованого Луганська, вони з’ясували, що більшість продуктів у магазинах російського та білоруського виробництва, а українські практично зникли. Місцеві мешканці нарікають, що з прилавків зник ряд українських продуктів, наприклад сир, а те, що прийшло натомість – в основному російського виробництва, у жодне порівняння не йде з українським товаром. Крім того, в обласному центрі скаржаться на високі ціни і брак овочів. Але при цьому цукерки Roshen можна легко купити й ціна на цю продукцію мало відрізняється від вартості у вільній Україні – лише на 10–20 грн/кг (http://www.radiosvoboda.org/media/video/27250250.html).

За даними групи «Інформаційний опір», самопроголошена «влада ЛНР/ ДНР» не виплачує заробітних плат шахтарям. «Заборгованість перед працівниками ДП “Шахтарськантрацит” становить близько 104 млн р., шахти “Вуглегірська” – 63 млн р., шахти “Зоря” (м. Сніжне) – близько 27 млн р.», – уточнили в ІО (http://nv.ua/ukr/ukraine/events/samoprogolosheni-vladi-lnr-ne-platjat-zarplati-shahtarjam-i-pozbavljajut-viplat-vchiteliv—is-91104.html).

Крім того, на вимогу «ватажка ЛНР» І. Плотницького працівники закладів системи освіти змушені писати заяви на звільнення від 30 січня 2015 р. і про прийом на роботу від 6 січня 2016 р. «Цю вимогу мотивують необхідністю реорганізації системи освіти. У результаті таких дій вчителі залишаться без виплат коштів на оздоровлення, а їхній педагогічний стаж буде перервано», – додали у групі.

Про невиплату зарплати шахтарям «ДНР» ідеться й у статті Deutsche Welle (http://www.dw.com/uk/реальність-днр-вимагаєш-борг-по-зарплаті-зрадник-і-провокатор/a-18989209). За інформацією видання, тих гірників, які вимагають повернути борг, залякують і погрожують їм покаранням. Така ситуація склалася щонайменше на двох шахтах: «Холодна балка» та «Ясинівська глибока». Обидві належать до об’єднання «Макіїввугілля», яке нині підпорядковується «міністерству вугілля й енергетики ДНР». 
З переходом на російські рублі фактична зарплата працівників впала втричі, але і її не виплачують. «Якщо я раніше отримував 8–9 тис. грн, то тепер мені нараховують стільки ж, але в рублях, але й це до нас не доходить», – пояснює один з гірників.

Про страйк шахтарів «Холодної балки» з вимогою погашення заборгованості, що накопичилася з вересня, стало відомо лише завдяки соціальним мережам. Саме через них і була організована акція протесту. «Перша й друга зміни відмовилися працювати, а потім приїхали люди з “міністерства держбезпеки ДНР” чи ще звідкись, пригрозили, і третя зміна приступила до роботи», – розповів на умовах анонімності один із шахтарів.

Згодом у «міністерстві вугілля й енергетики ДНР» усе ж таки визнали, що страйк мав місце, що заборгованість із зарплати справді існує, а «шахтарям доводиться тугіше затягувати паски», але водночас організаторів страйку назвали «засланими провокаторами» й пригрозили: «Точиться війна, а тому жодного саботажу допускати не можна, і він може бути розцінений як зрадництво», – наголошується в заяві, опублікованій на сайті «міністерства». Крім того, у заяві також вказується, що «ініціаторів встановлено й ведеться слідство».

Натомість у «ДНР» анонсували видачу «паспортів» місцевого зразка жителям, які досягли 16-річного віку, людям, які втратили свій український паспорт, а також тим, кому необхідно вклеїти фотографію в український паспорт при досягненні 25 або 45 років. Про це заявив «глава ДНР» 
О. Захарченко 22 січня, під час презентації «документа, що посвідчує особу», зразка самопроголошеної «республіки». Чи буде отримання «паспорта ДНР» обов’язковим і вилучатиметься український паспорт при отриманні республіканського, він не уточнив.

На презентації О. Захарченко також пояснив, чому «керівництво республіки» вирішило почати випускати власні «паспорти». «Це вимушений захід, оскільки Україна має наміри міняти свої паспорти на біометричні. Цим Київ намагається нас, як жителів ДНР, позбавити будь-яких документів. Тому всі жителі республіки будуть забезпечені паспортами ДНР» (Горловский медиа-портал (http://www.0624.com.ua/home/politics/13255-zaharchenko-rasskazal-kto-poluchit-pasporta-dnr).

О. Захарченко повідомив, що за «паспортами ДНР» можна буде потрапити в Росію, перетинаючи кордон України з РФ у пропускних пунктах, підконтрольних бойовикам.

Варто зазначити, що в сусідній «ЛНР» власні «паспорти» видаються з початку літа 2015 р. Влада «республіки» неодноразово заявляла, що з їхніми «паспортами» також можна перетинати кордон з РФ, проте справді при проходженні митного контролю російські прикордонники вимагають пред’являти українські паспорти.

У «ДНР» початок видачі власних «паспортів» анонсували не раз. Уперше «керівництво республіки» заявило про такі плани восени 2014 р. На початку 2015 р. «глава парламенту ДНР» А. Пургін заявляв, що, замість паперових паспортів, видаватимутьсяся пластикові картки.

Навесні «глава ДНР» О. Захарченко говорив, що влада почне друкувати паспорти тоді, коли буде впевнена, що «республіку» визнають інші країни. «Паспорти повинні бути не просто видані, а й визнані. Витрачати бездумно народні гроші не можна», – зазначив він.

Про це ж О. Захарченко говорив у листопаді 2015 р. «Надрукувати паспорти – це тиждень часу. Витрачати мільйони грошей на папірець ДНР недоцільно. Так, у Луганську є паспорт, але він ніде не проходить, а гроші витрачені. Ми паспорти не надрукували, але зарплату бюджетникам підвищили», – сказав «глава республіки» (Горловский медиа-портал (http://www.0624.com.ua/home/politics/13255-zaharchenko-rasskazal-kto-poluchit-pasporta-dnr).

Крім того, на підконтрольних бойовикам територіях періодично ходять чутки про те, що Росія планує видавати жителям свої паспорти. Як повідомило високопоставлене джерело в «уряді ДНР», у Москві вже йде розробка відповідних нормативних актів. «Якщо в минулому році у внутрішній політиці ДНР/ЛНР ми діяли за принципом “Донбас – це Україна”, то з кінця минулого року нашу політику визначає принцип “Донбас – це Росія”. Нехай і неформально, але територія ДНР і ЛНР – це вже Росія. Інтеграція вже почалася: від економіки до військової сфери та освіти. Ось і видача російських паспортів – це одна з найважливіших ланок цієї інтеграції. Москва зараз готує відповідні документи для паспортизації Донбасу. Усі громадяни ДНР і ЛНР, у тому числі на окупованих територіях, мають право на отримання російських паспортів. Їх видаватимуть, природно, на території, що контролюється республіками: у Донецьку, Луганську та інших наших містах», – повідомив «урядовець ДНР» (http://novorus.info/news/policy/37665-v-dnr-i-lnr-nachnetsya-vydacha-pasportov-rf-po-primeru-abhazii-i-yuzhnoy-osetii.html).

Відповідаючи на питання, з чим пов’язана паспортизація, він пояснив, що Україна фактично відмовилася від Донбасу. «Документи вона не видає. А всі документи, які видаються в республіках, мають юридичну силу тільки на нашій території. Навіть у Росії вони не визнаються. Упевнений, що видача російських паспортів буде зустрінута на ура в нас і тепер у наших громадян не буде жодного сумніву в тому, з якою країною їм та їхнім дітям пов’язувати своє майбутнє», – сказав «представник влади ДНР».

Оприлюднена у ЗМІ інформація про майбутню масову видачу паспортів РФ жителям Донецька й Луганська – свідоцтво тенденції щодо включення цих регіонів до складу Росії, заявив російський письменник О. Проханов. «ДНР і ЛНР вважають себе частиною Росії, а народ, який там живе, вважає себе росіянами. А з цього випливає багато кодифікацій. Одна з їхніх форм – це видача паспортів. А ще одна – включення цих областей до складу Росії. Це не завтра і не післязавтра, але така тенденція є», – вважає О. Проханов.

Жителі Донецька й Луганська перебуватимуть під офіційним захистом Москви після майбутнього отримання паспортів РФ, заявив російський військовий експерт І. Коротченко. За його словами, «це абсолютно виправданий захід у нинішніх умовах, коли Україна ввела повну економічну, політичну і фінансову блокаду Донбасу. Це питання виживання регіону».

Особлива увага в самопроголошених «республіках» приділяється ідеологічній роботі з населенням. Вона проводиться у різних формах і спрямована на формування нетерпимості до української влади.

Наприклад, у Луганську 30 січня відбувся «антифашистський марш», присвячений 73-й річниці початку звільнення Червоною армією Луганської (Ворошиловградської) області від німецько-фашистських загарбників. Основною метою маршу став «протест жителів ЛНР проти неофашистського київського режиму, який розв’язав братовбивчу війну в Донбасі» (http://dnr-news.com/dnr/29530-okolo-3-tys-chelovek-vyshli-na-antifashistskiy-marsh-v-luganske.html).

«Знаєте, у наші дні історія повторюється. На цьому етапі часу наша армія продовжує боротьбу, але вже з неофашистськими загарбниками – з українською хунтою. І на сьогодні звільнено 14 районів Луганської області від фашистів. Луганськ і Донецьк навесні 2014 р. повстав проти фашистів, по-іншому не назвеш, і це протистояння відбувається досі. Сьогодні мешканці Луганська та ЛНР зібралися тут, щоб цим маршем висловити черговий протест проти того, що творить українська влада на нашу адресу», – розповів активіст молодіжного руху В. Пустовойтенко.

«Особисто я пам’ятаю свою історію, пишаюся нею. Як радянські солдати захищали нас, так само зараз нас захищають солдати ЛНР, і сподіваюся, що надалі, вони звільнять всю нашу територію», – пояснила участь у марші луганчанка Д. Ковальова.

Колона учасників маршу, яка розтягнулася на кілька сотень метрів, пройшла від меморіального комплексу борцям революції біля Вічного вогню центральними вулицями міста до пам’ятникам жертвам ОУН-УПА.

Біля пам’ятника активісти маршу оголосили хвилину мовчання в пам’ять загиблих за свободу Луганського краю, після чого слово взяв голова «ради ветеранів ЛНР» М. Гайдуков. Він висловив подяку молоді «республіки» за те, що вона не забуває своєї історії і шанує перемоги своїх дідів. «Шановні жителі Луганська та Луганської народної республіки! Сьогодні ми проводимо акцію в той період, коли почалася Сталінградська битва, коли сотні молодогвардійців були замучені і кинуті в шурф. Ми знаходимося біля пам’ятника, який присвячений молодим луганчанам, загиблим на території Західної України, куди вони поїхали вчити дітей і лікувати людей, але були замучені бандерівським кодлом. Таке забувати не можна», – зазначив М. Гайдуков.

5 лютого на пленарному засіданні депутати «народної ради ДНР» прийняли у другому читанні «законопроект про державні нагороди», поданий «главою республіки» в порядку законодавчої ініціативи. «Законопроект» визначає систему державних нагород «ДНР», до якої входять звання «героя Донецької народної республіки», «почесний громадянин Донецької народної республіки», ордени, розпізнавальні знаки, медалі, почесні звання «Донецької народної республіки».

Відповідно до прийнятого «закону», вищим ступенем відзнаки є звання «героя ДНР», яке присвоюється за заслуги перед державою та народом, пов’язані із здійсненням «героїчного подвигу в ім’я свободи, незалежності і процвітання республіки». Станом на 1 листопада 2015 р. звання «героя ДНР» з нагородженням медаллю «золота зірка» удостоєні 23 особи, у тому числі «глава ДНР» О. Захарченко, «міністр оборони» В. Кононов, а також інші особи, які виявили «високу мужність і героїзм при захисті ДНР» (з них четверо нагороджені посмертно).

Звання «почесний громадянин ДНР» присвоюється «за видатні особисті заслуги, досягнуті у справі зміцнення миру, у державній, науково-технічній, громадській, благодійній діяльності, у галузі культури, що сприяли соціально-економічному та духовному розвитку республіки, підвищенню її авторитету за кордоном». Станом на 1 листопада 2015 р. звання «почесний громадянин ДНР» удостоєні В. Антюфеев і Й. Кобзон.

Медаль «за трудову доблесть» є «державною нагородою для заохочення громадян ДНР за значні досягнення у професійній діяльності, самовіддану доблесну працю, мужність, проявлену при виконанні професійних обов’язків, вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний, суспільний розвиток республіки». Медаллю «за трудову доблесть» нагороджено 
21 особу, у тому числі працівників сфери будівництва й житлово-комунального господарства, представників Фонду земляцтва Донбасу в Російській Федерації (http://dnrsovet.su/deputaty-prinyali-predlozhennyj-glavoj-zakon-o-gosudarstvennyh-nagradah).

Паралельно самопроголошена «влада» намагається показати народу реальні образи нових героїв. Так, 12 січня «глава ДНР» О. Захарченко вручив ключі від чотирьох автомобілів марки «Таврія» бійцям «армії ДНР», які отримали поранення під час виконання бойових завдань. «Глава республіки» зазначив, що це заслужені нагороди. «Ви всі герої, які пролили кров за нашу державу, які стали на боротьбу з чужою нам фашистською ідеологією, – сказав О. Захарченко. – Чим відрізняється армія ДНР від ЗСУ? В Україні не цінують своїх солдатів. Бійців, що стали на війні інвалідами, там списують, бойові поранення називають побутовими, про ветеранів-інвалідів намагаються забути. Для Києва важливі не люди, а бандерівська ідеологія й інтереси їхніх американських господарів. Ми ж пам’ятаємо про своїх героїв. Тому ми переможемо» (https://av-zakharchenko.su/ru/news/vruchenie-klyuchey-ot-avtomobiley-voennosluzhashchim-dnr-poluchivshim-raneniya-na-peredovoy).

Показовою для розуміння настроїв, що склалися в «ДНР» відносно України, є відповідь О. Захарченка на питання, за яких умов Донбас зможе перейти до діалогу з Україною й налагодити з нею сусідські відносини: «Умов кілька. Узурпатори влади – ті, хто віддавали і виконували злочинні накази вбивати мирних громадян колись своєї країни і вводили нові стандарти, за якими людей стали ділити на перший і другий сорт, повинні бути притягнуті до суду. Повинно бути розпочато слідство злочинів, скоєних режимом на Україні, і тих злочинів, які на землі Донбасу здійснювали українська армія і каральні батальйони. І головне! В Україні повинен бути початий процес денацифікації, як колись у Німеччині після Гітлера. А це велика робота. Ми часто говоримо про те, що частина українського народу ніби захворіла, заразилася вірусом нацизму. Так ось денацифікація – це якраз вакцина проти нацизму» (https://av-zakharchenko.su/ru/news/o-neobhodimosti-denacifikacii-na-ukraine).

2 лютого на засіданні «комітету народної ради ДНР з цивільного, кримінального, арбітражного і процесуального законодавства» обговорювали висновки до «проекту закону про внесення змін до кримінального кодексу ДНР». «Голова комітету» С. Рубін наголосив на важливості «проекту закону» як юридичної бази «для залучення до відповідальності військовослужбовців ЗСУ та незаконних збройних формувань України за вчинення дій терористичного спрямування». «Новий проект закону не дасть київським терористам уникнути відповідальності. Прийняття цього законопроекту обумовлено необхідністю встановлення в ДНР кримінальної відповідальності за вчинення діянь терористичної спрямованості з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, а також створення ефективного механізму запобігання злочинам. Нововведення цього законопроекту полягає у встановленні кримінальної відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів», – підкреслив С. Рубін.

При цьому депутат Д. Гришин підкреслив, що «ДНР як суверенна держава зобов’язана розслідувати злочини на своїй території згідно із законом». «Правове становище сторін під час ведення бойових дій у війні або збройному конфлікті багато в чому визначається міжнародним гуманітарним правом, при цьому в завдання міжнародного гуманітарного права не входять ні з’ясування причин виникнення збройного конфлікту, ні визначення винуватців його виникнення. Відповідно до принципу універсальної юрисдикції, держава зобов’язана розслідувати злочини, які перебувають на його території, незалежно від їх громадянства, національності, незалежно від того, де і проти кого вони зробили військовий злочин», – зазначив у своєму виступі Д. Гришин (http://dnrsovet.su/novyj-proekt-zakona-ne-dast-kievskim-terroristam-ujti-ot-otvetstvennosti-sergej-rubin).

Водночас «керівництво ДНР» заявляє про масову дезінформацію щодо «ДНР» в українських ЗМІ. Під час прес-конференції 5 лютого О. Захарченко заявив, що  «українські пропагандисти вже не знають, як порівнювати своє життя з нашим так, щоб наше здавалося гіршим. В Україні практично в усіх сферах серйозна криза, можна сказати, крах. У нас же життя налагоджується. Наприклад, ми на відміну від України, до цього часу змогли зберегти тарифи на комунальні послуги довоєнного часу. Ми відновлюємо школи і ВНЗ. Ми платимо пенсії, причому не беремо “податок на війну”, як бере Порошенко, який вже не знає, де гроші брати. Це все правда, і їм нічого іншого не залишається, крім як придумувати різні гидоти і фейки» (https://av-zakharchenko.su/ru/news/o-zasile-dezinformacii-o-doneckoy-narodnoy-respublike-v-informacionnom-prostranstve-ukrainy).

«Заступник міністра оборони ДНР» Е. Басурін під час брифінгу 5 лютого зазначив, що українські ЗМІ готують фальшиві сюжети для дискредитації «армії ДНР». «За даними місцевих жителів населеного пункту Піски, українські силовики, з метою дискредитації армії ДНР, здійснюють зйомки старих будівель, а також підривають занедбані будинки для подальшого подання їх через ЗМІ як компромат на ЗС ДНР. За даними військовослужбовців 56-ї окремої мотопіхотної бригади, які перейшли на бік ДНР, українське командування залучає своїх бійців для риття лунок і подальшого підриву в них тротилових шашок з метою представлення розривів як наслідків обстрілу армії ДНР. І такі факти повсюдні», – зазначив Е. Басурін (http://dnr-online.ru/ukrainskie-smi-gotovyat-falshivye-syuzhety-dlya-diskreditacii-armii-dnr-eduard-basurin).

У «міністерстві оборони ДНР» також заявили, що українські силовики готують диверсійні групи для замахів на життя спостерігачів ОБСЄ на території «ДНР». «Є дані, що генерал-майором Луньовим – командувачем сил спецоперацій ЗСУ – готується провокація з жертвами серед іноземних представників міжнародної місії для звинувачень у них НД ДНР. Під його керівництвом готуються кілька диверсійних груп, які повинні провести ряд замахів на життя спостерігачів ОБСЄ під час роботи в населених пунктах на території ДНР» – сказано в повідомленні (http://dnr-news.com/dnr/29526-minoborony-kiev-gotovit-napadeniya-na-missiyu-obse-s-celyu-vvoda-mirotvorcev-oon.html).

У «міноборони невизнаної республіки» пояснили, що диверсії готуються у зв’язку з «планами українського керівництва щодо заміни спостерігачів місії ОБСЄ на міжнародні військові контингенти, для участі в так званій миротворчій операції» без згоди ДНР.

О. Захарченко з цього приводу заявив, що «київський режим отримає прекрасний матеріал» для провокацій, коли він обстрілюватиме представників «миротворчих місій» і «звинувачувати в цьому ДНР. А Захід підтримуватиме не ту точку зору, яка правильна, а ту, яка йому вигідна на той чи інший момент»(http://dnr-news.com/oficialno/29359-kommentariy-glavy-dnr-a-zaharchenko-k-soobscheniyam-o-pribytii-na-ukrainu-ocenochnoy-missii-oon.html).

Звинувачуючи українські ЗМІ у дезінформації, «влада республік» ввела жорстку цензуру на своїх територіях. У «ЛНР» із 16 січня місцеві інтернет-провайдери закрили доступ до ще 113 українських новинних порталів. У наказі про заборону поширення інформації з інформаційних сайтів, що поширюють інформацію з порушенням «законодавства ЛНР», говориться, що такі заходи вжито з метою «захисту національної безпеки» (http://informator.lg.ua/archives/139520). Раніше в «ЛНР» видали «наказ» про обмеження мовлення на території «ЛНР» ряду українських телеканалів, які, на думку «міністерства інформації», дискредитують «республіку».

Повною мірою ідеологічні та пропагандистські завдання самопроголошені «республіки» реалізують через систему освіти, яка з початку окупації зазнала істотних змін, дедалі більше рухаючись у бік Росії. За словами педагогів, які залишилися на окупованій території Луганщини, усі учні початкової школи «ЛНР», тобто 1–4 класів, повністю переведені на російські освітні програми і стандарти. Це створило велику кількість проблем. По-перше, педагогам у спішному порядку доводиться освоювати новий матеріал; по-друге, додалися нові предмети, наприклад «Основи православної культури» для 3–4 класів.

Новий «релігійний» предмет є досить складним курсом не те що для дітей, а й для самих педагогів. У РФ його, як правило, викладають священнослужителі. Введення цієї дисципліни в російських школах кілька років тому супроводжувалося громадською дискусією – була велика кількість незадоволених серед педагогів, переконаних у необхідності збереження «світського» характеру освіти, та серед батьків, які обурювалися додатковим освітнім навантаженням на своїх дітей і висловлювали сумніви в його необхідності.

Новий «релігійний» предмет є досить складним курсом не те що для дітей, а й для самих педагогів. У РФ його, як правило, викладають священнослужителі. Введення цієї дисципліни в російських школах кілька років тому супроводжувалося громадською дискусією – була велика кількість незадоволених серед педагогів, переконаних у необхідності збереження «світського» характеру освіти, та серед батьків, які обурювалися додатковим освітнім навантаженням на своїх дітей і висловлювали сумніви в його необхідності.

На прес-конференції «міністра освіти і науки ЛНР» В. Ткаченко щодо підсумків роботи за 2015 р. було повідомлено, що в «республіці» не використовуються навчальні програми України, але українська мова та література продовжує вивчатися. Вона заявила, що школи забезпечені підручниками на 90 %, решта підручників будуть доставлені з Російської Федерації, відповідної угоди вже досягнуто (http://sovminlnr.su/novosti/868-ministerstvo-obrazovaniya-luganskoy-narodnoy-respubliki-organizovalo-press-konferenciyu-ob-itogah-raboty-za-god.html).

Як повідомляють педагоги, що залишилися працювати в «ЛНР», у кількох спеціалізованих школах «республіки» продовжують працювати українські класи, у яких усі предмети викладаються українською мовою. У рамках курсу української літератури список творів залишився незмінним, проте керівники шкіл дали педагогам негласне розпорядження бути вкрай обережними у формулюваннях і висновках під час аналізу їхнього змісту, а також при підборі цитат.

Замість «Історії України», луганські школярі тепер вивчають «Историю Отечества», яка складається з «історії Росії», «історії України» та «Історії нашого краю». Що стосується «Основ правознавства», які викладаються в середній школі, вони, як і раніше, повністю базуються на українському законодавстві (http://informator.lg.ua/archives/81743).

У «міністерстві освіти і науки ДНР» вирішили, що за рахунок скорочення годин на українську мову збільшиться час на вивчення російської мови й літератури в школах. Поки українська вивчається в усіх школах, оскільки є «державною мовою». Щоправда, у «парламенті ДНР» за підсумками «парламентських слухань» рекомендували провести в «республіці» широке опитування громадської думки з питання щодо статусу української мови як другої державної. Наприклад, у медичних установах Горлівки роздають анкети, у яких пропонують відповісти на ряд питань щодо вибору офіційної мови республіки:

– Якою мовою повинні видаватися нормативно-правові акти?

– Якою мовою має здійснюватися викладання в навчальних закладах республіки?

– Якою мовою має здійснюватися ведення держреєстру і діловодство?

– Яка мова має бути державною в ДНР?

На вибір дають три варіанти: російська мова, українська мова й обидві, повідомляє горлівський журналіст М. Синицин (http://informator.lg.ua/archives/141302). «Конституція ДНР», прийнята «верховною радою ДНР» 14 травня 2014 р., визначає, що державними мовами «республіки» є російська й українська. Якщо опитування покаже негативне ставлення жителів до цього статусу, то «конституція ДНР» може бути змінена.

Узагалі серед «керівництва ДНР» переважає думка, що потрібно звести години на вивчення української мови до мінімуму. «Метою вивчення української мови, яка є не самостійною мовою, а вкрай ідеологізованим і засміченим іноземними словами суржиком, має бути вміння прочитати український текст. Бо за фактом на ній ніхто не говорить і не думає, а те, що існує насправді, – це безліч говірок. Українська мова – це штучний політичний конструкт, політична орієнтація, переведена в текст. Тому витрачати дорогоцінний час на його вивчення – це відбирати його в рідної російської мови. Тим більше що за 20 років українізації рівень грамотного володіння нею і так дуже сильно впав, особливо серед молоді», – радить оглядач російського інтернет-ресурсу «Накануне.ru» (http://www.nakanune.ru/news/2015/12/3/22421512).

 «Міністр освіти і науки ДНР Л. Полякова» повідомила, що в «республіці» розробляють нові підручники з історії, української мови та літератури. Навчальними посібниками з інших предметів школи «ДНР» забезпечила Російська Федерація.

Крім того, за словами Л. Полякової, «міністерство освіти і науки ДНР» 31 грудня отримало сертифікат доступу до російської електронної програми дистанційного навчання «е-КМ Школа». «Нашому міністерству було вручено сертифікат отримання безстрокового доступу до мультимедійного освітнього комплексу “е-КМ Школа”. Нам вручив цей сертифікат С. Миронов (керівник фракції “Справедлива Росія” в Державній думі). І ця школа – електронний ресурс, який включає підручники з 1 по 11 клас. Це величезний комплекс інформації, і він представлений у цьому ресурсі залежно від віку дітей», – повідомила «міністр». Вона пообіцяла, що вже в січні 2016 р. ця система буде підключена «навіть у найдальших школах республіки» (www.dnr-news.com).

«Е-КМ-Школа» – це контент з усіх предметів з 1 по 11 клас, а також можливість організації з кожним учасником індивідуального або групового педагогічного процесу (підготовка до ЄДІ, курси, медіа-ресурси, розробки навчальних матеріалів та ін.). База знань «е-КМ-Школи» містить 
2 500 000 систематизованих інформаційних об’єктів, що дають змогу, як відзначають творці, повною мірою задовольнити потреби викладачів закладів освіти з усіх предметів і для всіх рівнів навчання. До того ж понад 
1,5 тис. мультимедіа-уроків шкільних предметів, понад 31 тис. завдань для контролю, атестації з предметів шкільної програми, понад 
90 тис. мультимедіа-об’єктів, понад 160 тис. енциклопедичних статей, понад 170 тис. слів у різних словниках, понад 14 тис. книг, включаючи класичні твори, понад 35 год відео тощо.

Водночас «міністерство освіти і науки ДНР» дало неофіційну команду готуватися до переходу на російські вимоги щодо організації навчального процесу. Це стосується співвідношення годин на різні цикли дисциплін, формування навчального навантаження тощо. Швидше за все, з наступного навчального року освітні заклади «ДНР» працюватимуть уже за російськими правилами.

Поряд з російською мовою як головне завдання «міністерством освіти ДНР» визначено військово-патріотичне виховання. Було анонсовано, що формуванням програми військово-патріотичного виховання молоді займуться чотири «міністерства» – освіти, спорту, оборони та культури. У планах проведення тематичних виставок, ігор, бесід, введення норм ГТО тощо. «Поки програма буде введена на рік. Ми подивимося, як вона пропрацює. У разі позитивних результатів можна буде продовжити на п’ять років», – заявили в «координаційній раді з патріотичного виховання».

У школах «ДНР» у рамках ініційованої «міноборони республіки» «програми шефства військових над школами» введено уроки військово-патріотичного виховання. Про це заявив «заступник міністра оборони ДНР» Е. Басурін. За його словами, «військовослужбовці здійснюватимуть не лише патріотичне виховання, а й додаткове вивчення історії». Оголошено, що програма патріотичного виховання реалізовуватиметься у школах на всій території «ДНР» спільно з «міністерством освіти і науки». Е. Басурін зазначив, що програма фактично почала втілюватися в життя в жовтні, коли в Петровському районі Донецька вперше в «ДНР» за участі 19 шкіл було проведено військово-патріотичну гру «Зірниця».

Очевидно, у руслі патріотичного виховання в «ДНР» було створено дитячу громадську організацію «Захарівці». Установчий з’їзд організації відбувся в Донецьку 18 грудня. Одним з головних ідеологів створення та установи виступив «голова народної ради ДНР» Д. Пушилін. За його словами, «захарівці», названі на честь «глави республіки» О. Захарченка, «будуть продовжувачами славної справи руху піонерів в Радянському Союзі» (http://dnr-news.com/dnr/28383-v-dnr-uchredili-detskuyu-organizaciyu-zaharovcy.html).

За словами Д. Пушиліна, цілями й завданнями дитячого руху є виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму та інтернаціоналізму на основі відроджуваних моральних цінностей. «Ми будемо брати все найкраще з нашого минулого», – зазначив він.

Рух об’єднає у своїх рядах школярів у віці від 10 до 14 років, діти віком від 7 до 10 років будуть членами організації «Орлята». Емблема «захарівців» схожа на піонерський значок, на якому, замість портрета В. Леніна, розміщено портрет глави ДНР О. Захарченка.

На лютий 2016 р. заплановано перший зліт «захарівців». До цієї події учнів шкіл змушують вивчити так звану «клятву “захарівця”», про що говорить оголошення з вимогою до батьків і учнів однієї зі шкіл Макіївки забезпечити зазубрювання тексту цієї «клятви» (http://www.ostro.org/general/society/news/489246). В оголошенні сказано, що без знання «клятви» і так званих законів, у «захарівці» школярів не прийматимуть. Вивчити «клятву» та «закони» необхідно було за час зимових кaнікул – до пepшого зльоту opгaнізaції, який, можливо, відвідає сам «ватажок ДНР» О. Захарченко. Показово, що серед «законів “захарівців”» є пункт про обов’язок доносів: «“захарівець” завжди повідомляє старшим про негідну поведінку інших». У цілому «клятва “захарівців”» є перефразуванням клятви радянських піонерів, де ім’я Леніна замінили на ім’я Захарченка, а КПРС – на «громадський рух “Донецька республіка”».

Щоправда, безпосередньо О. Захарченко виступив проти того, щоб дитячу організацію – аналог піонерів назвали «захарівці». «Я проти, щоб моїм ім’ям називали громадську організацію… Сама ініціатива хороша. Але назву “захарівці” я вважаю неприйнятною. Нехай люди самі вирішать, як називатися. Нехай буде кілька варіантів. Думаю, знайдеться гідне рішення», – такі слова О. Захарченка приводить його офіційний сайт (https://av-zakharchenko.su/ru/news/o-detskoy-organizacii-zaharovcy). При цьому самопроголошений «глава ДНР» пояснив, що «випустив з уваги» громадські ініціативи й дізнався, що організацію назвали «захарівці» вже після установчих зборів.

«Коли підрозділ носить ім’я свого командира, це нормально. Але це річ військова. Ми ж говоримо про дитячу організацію. Крім того, я – обраний глава ДНР. Тобто наступного разу, при наступному главі, організація буде перейменовуватися – зараз “захарівці”, а потім?» – задався питанням бойовик.

Після того як «глава ДНР» О. Захарченко не схвалив ідеї назвати на честь нього дитячу громадську організацію, терміново було вибрано альтернативну назву. В одній із соцмереж було ініційовано голосування щодо нової назви дитячого руху «ДНР». У підсумку, набравши понад 
1400 голосів, перемогла версія «Беркутята».

Випускники шкіл «ДНР» отримують атестат після складання державної підсумкової атестації (ДПА). Порядок її проведення у 
2015–2016 навчальному році затверджено «наказом» «міністерства освіти ДНР» від 11 січня 2016 р. Організовує проведення ДПА «республіканська служба з контролю і нагляду в сфері освіти і науки», яка створює «державну екзаменаційну комісію».  Вона, у свою чергу, організовує, координує та контролює роботу «державних екзаменаційних комісій», створених органами місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері освіти; формує склад і організовує роботу «предметних комісій та апеляційної комісії» (http://www.donnasa.ru/upload/files/respublikanska_attestatsia.pdf).

Державна підсумкова атестація проводиться в письмовій або усній формі. Вона включає один обов’язковий іспит – з російської або української мови та іспити за вибором учня. Максимальна кількість іспитів за вибором учня не може перевищувати три навчальні предмети, мінімальна кількість – два навчальні предмети з переліку загальноосвітніх предметів. Республіканська підсумкова атестація з усіх навчальних предметів (за винятком української мови та іноземних мов) проводиться російською мовою.

Для проведення державної підсумкової атестації на території «ДНР»  передбачається єдиний розклад іспитів.

 

Дата іспиту

Іспит

31 травня

Російська/українска мова

3 червня

Математика

4  червня 

Хімія

7  червня 

Всесвітня історія

9  червня 

Біологія

11  червня 

Література (російська/зарубіжна)

13  червня 

Іноземна мова

 

Шкільні «атестати», видані на Донбасі, визнаються в Росії. «Ми визнали на державному рівні, що рівень навчання в цих школах співставний з російським, тому ми визнаємо документи, які вони видають. Ми вважаємо, що по-іншому діяти було б просто негуманно», – сказав міністр освіти і науки РФ Д. Ліванов.

Разом з тим випускники шкіл «ДНР/ЛНР» мають можливість скласти ще й єдиний державний іспит (ЄДІ), обов’язковий для абітурієнтів російських вишів. Наприкінці минулого навчального року спеціально для випускників шкіл Донбасу в південних регіонах РФ було організовано ряд пунктів для здачі ЄДІ. У поточному ж році, за словами «міністра освіти і науки ДНР» 
Л. Полякової, у «ДНР» очікується відкриття центру здачі ЄДІ для бажаючих вступити до вищих навчальних закладів Росії. Поки ж, як повідомляє сайт «міністерства освіти і науки ДНР» (http://rskn.mondnr.ru), учні 11-х класів у поточному навчальному році мають можливість пройти процедуру складання єдиного державного іспиту, не залишаючи території «ДНР». При цьому наголошується, що складання ЄДІ не скасовує обов’язкову в «ДНР» державну підсумкову атестацію, яка відбувається в кінці навчального року й завершує освоєння програм середньої загальної освіти; результати ЄДІ зараховуються як результати вступних випробувань в організації вищої освіти Російської Федерації, але не є обов’язковими для вступу в освітні організації «ДНР»; проходження ЗНО не є гарантією обов’язкового вступу до російських ВНЗ.

Для отримання можливості складання ЄДІ необхідно було до 7 лютого 2016 р. пройти процедуру обов’язкової реєстрації на сайті «міністерства освіти і науки ДНР» (http://mondnr.ru/?page_id=45035), написати заяву й підготувати пакет документів.

«Міністр освіти і науки ДНР» Л. Полякова також заявила, що абітурієнти з Донбасу можуть вступати на бюджетні місця російських ВНЗ на основі закону про статус співвітчизників, не уточнивши, щоправда, той момент, що угода про це укладена між Україною і Росією, відповідно, вступати до російських ВНЗ вони зможуть тільки як громадяни України та за наявності українського паспорта.

Водночас для випускників шкіл «ДНР/ЛНР» залишається можливість отримання українського атестата шляхом складання іспитів екстерном. Як стверджує міністр освіти і науки України С. Квіт, МОН іде назустріч випускникам шкіл «ДНР/ЛНР», продовжуючи терміни здачі зовнішнього незалежного оцінювання, призначаючи додаткові сесії, збільшуючи терміни подачі документів.

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Л. Гриневич, усі випускники шкіл, навіть з атестатами з печатками невизнаних «республік», можуть звернутися в будь-яку школу на звільненій території України, скласти підсумкову атестацію й отримати український атестат.

За час окупації окремих районів Донецької та Луганської областей на територію, підконтрольну українській владі, звідти переїхало 
16 університетів і 10 наукових інститутів. У середині липня 2014 р. було припинено фінансування сфери освіти на непідконтрольних Україні територіях та відключено всі освітні бази даних.

Багато студентів продовжили навчання в «ДНР/ЛНР». Їм навіть почали видавати «дипломи» про закінчення вищого навчального закладу специфічного зразка. Замість українських печаток на них стоїть лише емблема ВНЗ і печатка «ДНР/ЛНР» (http://delo.ua/ukraine/vypuskniki-vuzov-dnrlnr-ne-smogut-vospolzovatsja-svoimi-dip-299589). Ректори університетів та інститутів запевняють в автентичності цих «дипломів». У Донецькому національному технічному університеті випускників навіть запевнили про попередню домовленість зі світовою професурою (у тому числі з Європи), яка «чекає ДНРівських фахівців на роботу».

У Міністерстві освіти і науки України неодноразово заявляли про те, що дипломи ВНЗ, які перебувають на окупованих територіях і видаються з печатками «ДНР/ЛНР», на території України не визнаються і не визнаватимуться. «Якщо хтось у Донецьку заявляє, що користується українською ліцензією, то це не правда. Ми давали відповідні повідомлення… Ми вважаємо, що в Донецьку і Луганську немає ніяких університетів. Ті люди, які кажуть, що проводять навчальний процес, у них немає ні ліцензії, ні акредитації», – заявив у липні 2015 р. міністр освіти і науки України 
С. Квіт.

Однак тільки 17 листопада 2015 р. МОН України позбавило ліцензій на здійснення освітньої діяльності всі ВНЗ, які перебувають на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим і Севастополя.

Міністр освіти і науки «ДНР» Л. Полякова з цього приводу заявила, що «в республіці є своя акредитаційна комісія, у нас своя держава. Україна не може позбавити ліцензії навчальні заклади іншої країни, для нас це не документ». За її словами, «заяву про ліквідацію ліцензій ВНЗ Донбасу можна розцінити лише як безсилля. Вступна кампанія цього року на Україні провалилася, водночас у нас був конкурс до десяти осіб на одне місце. Крім того, наш Донецький національний університет прийняв 700 абітурієнтів з українськими атестатами. До нас звідти їдуть учитися», – підкреслила глава відомства (http://dan-news.info/ukraine/annuliruya-licenzii-vuzov-dnr-i-lnr-kiev-otygryvaetsya-za-svoi-neudachi-v-obrazovanii-minobrnauki.html).

Л. Полякова додала, що навіть українські ліцензії передбачали роботу донецьких ВНЗ саме на території нинішньої столиці «ДНР». Тому діяльність колишніх адміністрацій ВНЗ, які нібито «перевезли» навчальні заклади на підконтрольну Україні територію, є протизаконною. «Усі клони наших університетів, які намагалися працювати поза містом, працювали нелегітимно, – заявила міністр. – Наказу МОН України про переведення цих ВНЗ на інше місце не було, також не була проведена процедура їх ліцензування та акредитації».

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 
Л. Гриневич зі свого боку повідомила, що ті студенти, які раніше не перевелися у ВНЗ, що переїхали з окупованого Донбасу на підконтрольну української влади територію, не мають права відновлюватися або вступати на більш пізні курси ВНЗ України. «Якщо у них диплом неіснуючих і невизнаних “республік”, то його ніхто не повинен визнавати, бо таких міжурядових угод немає. Тому все, що можна порадити, це вступати до вищих закладів України та відповідно отримувати український диплом», – сказала вона.

За її словами, ті студенти, які залишилися і продовжили навчання на окупованій території, зробили свій вибір і український диплом зможуть отримати лише тоді, якщо вони вступлять на перший курс ВНЗ України і пройдуть повний курс навчання.

Про невизнання дипломів про вищу освіту, виданих у «ДНР/ЛНР» заявив і міністр освіти і науки РФ Д. Ліванов. «Дипломи ДНР і ЛНР ми не визнаємо, оскільки самі ці держави ми не визнаємо», – сказав він. Разом з тим російський міністр зазначив, що дипломи невизнаних «республік» у Росії можуть автоматично прирівнюватися до дипломів українських ВНЗ. Таким чином, насправді Росія все ж визнає дипломи «ДНР/ЛНР», але юридично це ніде не закріплено. «Нині Україна не дозволяє їм видавати українські дипломи, тому вони видають свої власні дипломи. Ми вважаємо, що ці дипломи відповідають рівню тих, які видавалися в Україні, а ми свого часу на основі міждержавної угоди (з Україною) визнали ці дипломи», – зазначив міністр освіти РФ.

Водночас самопроголошена «влада ДНР/ЛНР» знайшла механізм отримання дипломів російського зразка. Так, ВНЗ «ДНР/ЛНР» укладають договір про співпрацю з певним ВНЗ Росії, і вже в ньому студенти екстерном здають іспити й захищають дипломну роботу.

Наприклад, Донецький інститут туристичного бізнесу на своєму сайті повідомляє, що після його закінчення всі випускники отримують два дипломи: місцевий («ДНР») і російський (від недержавного освітнього закладу вищої професійної освіти «Російський новий університет»). Студенти захищають дипломну роботу в режимі відеоконференції, ніяких іспитів додатково складати не треба. Російський диплом надсилають поштою.

У Донецькому національному технічному університеті для отримання російського диплома (від Південно-Російського державного політехнічного університету ім. М. І. Платонова) необхідно їхати в м. Новочеркаськ Ростовської області і складати іспити екстерном. І тільки у випадку успішної здачі підсумкової атестації в російському ВНЗ обіцяють диплом.

У «міністерстві освіти і науки ДНР» у грудні 2015 р. відзвітували, що вже понад 2 тис. випускників ВНЗ «республіки» провели необхідну роботу для отримання російських дипломів. «Ми здійснюємо роботу зі співпраці з російськими ВНЗ. Більше 2 тис. випускників пройшли атестацію, захистили дипломи, здали випускні іспити в російських ВНЗ і отримали (хоча ще не всі) дипломи російського зразка. Цей процес триває, виконуються вимоги наших партнерів з Російської Федерації за часовими рамками, необхідні для отримання російських дипломів. Процес видачі таких документів планується завершити навесні 2016 р.», – повідомила «міністр освіти і науки ДНР» 
Л. Полякова.

Дійсно, студенти декількох ВНЗ на окупованій території Донбасу в2015 р. отримали російські дипломи. Наприклад, у квітні в Макіївці вручили дипломи магістра російського зразка випускникам Донбаської національної академії будівництва та архітектури. У грудні студентам (бакалаврам кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики) Донецького національного університету були видані російські дипломи Південного федерального університету (розташований у Ростові-на-Дону і Таганрозі).

«Голова комітету з освіти, науки і культури народної ради ДНР» М. Руденко заявив про 87 % студентів, які отримали російські дипломи. «Наскільки я знаю, всі наші ВНЗ, які взаємодіяли з ВНЗ-партнерами з Російської Федерації, відпрацювали питання отримання дипломів. Флагманом був Донецький національний університет. Буквально на цьому тижні понад 800 дипломів з Російської Федерації були доставлені в Донецьк. Вісімдесят сім відсотків студентів республіки – це бакалаври, спеціалісти, магістри – здали додаткові іспити й отримали другий дипломи російського зразка. На сьогодні міністерство освіти і науки ДНР веде роботу про визнання наших документів про освіту Російською Федерацією. Так що, можливо, у майбутньому потреба складати додаткові іспити й отримувати другий диплом відпаде сама собою – дипломи ВНЗ ДНР визнаватимуться на всій території Російської Федерації», – сказав він.

До речі, за словами Л. Гриневич, російські дипломи, які отримали випускники ВНЗ «ДНР/ЛНР», визнаються на території Української держави, оскільки діє угода між Україною і Росією про взаємне визнання дипломів вищої освіти.

Провідні російські ВНЗ, зокрема МДУ ім. Ломоносова, за словами «міністра освіти ДНР» Л. Полякової, допоможуть у підготовці висококваліфікованих кадрів для вищих навчальних закладів «ДНР». «ВНЗ Росії планують надати підтримку в підготовці висококваліфікованих кадрів для ВНЗ ДНР. У нас підписано кілька договорів з медичними університетами РФ, а також два договори, підписані з МДУ ім. Ломоносова», – сказала керівник освітнього відомства.

Зокрема, за словами Л. Полякової, вища школа РФ допоможе в розвитку системи вищої медичної освіти республіки. «Така ж робота проводилася за напрямами підготовки інженерних кадрів, юристів, держслужбовців, аграріїв, та інших актуальних професій для республіки», – зазначила вона. «Глава міносвіти» додала, що в рамках співпраці планується спільне проведення форумів і конференцій, передбачається допомогу в публікації статей у російських журналах та збірниках наукових праць (www.dan-news.info).

У грудні 2015 р. делегація ДонНУ підписала угоди з двома ВНЗ Росії: Воронезьким державним університетом і Воронезьким державним університетом інженерних технологій. Ці угоди передбачають проведення спільних досліджень, публікації у співавторстві статей у виданнях ВНЗ Росії і «ДНР», обмін студентами, аспірантами та викладачами, розроблення спільних наукових і освітніх проектів для участі в конкурсах наукових програм Російської Федерації та інших країн, обмін навчальними посібниками, методичними матеріалами, науковими звітами й публікаціями, програмами (http://news.donnu.ru/2015/12/21/donnu-podpisal-ryad-soglashenij-s-vuzam).

З 18 січня студенти Донецького національного університету економіки і торгівлі (ДонНУЕТ) приступили до стажування у ФГБОУ ВО «Російський економічний університет ім. Г. В. Плеханова» за магістерськими програмами. Стажування студентів триватиме до 18 червня, після чого, за інформацією «міністерства освіти ДНР», вони отримають підтверджуючий документ (http://dialog-inform.dn.ua/theme/edu).

Водночас студентам з «ДНР» вдається прийняти участь не тільки в російських, а й у деяких міжнародних заходах. Зокрема, студенти ДонНТУ завоювали 12 дипломів I ступеня в Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт і наукової думки, організованому Міжнародною організацією «Євроталант». За словами професора кафедри вищої математики ДонНТУ, віце-президента Міжнародної організації «Євроталант» О. Казакової, роботи студентів з Донецького національного технічного університету оцінювалися заочно й отримали високе визнання. У конкурсі взяли участь студенти 
I–III курсів. Більшість з них навчаються за спеціальністю «економічна кібернетика», деякі за фахом «автоматизація виробничих процесів».

«Було представлено 40 секцій, і в 12 з них студенти нашого ВНЗ завоювали дипломи I ступеня, а також I командне місце, що дає право в кінці квітня – травні взяти участь у Міжнародному форумі “Освіта і наука в 
XXI столітті”, який відбудеться у провінції Шампань. Минаючи відбіркові тури, ми одразу братимемо участь у фінальному турі. Те, що в дипломах вказали м. Донецк, Донецький національний технічний університет, свідчить про визнання нашої республіки хай не на політичному рівні, але на науковому. Я впевнена, що завдяки таким перемогам нас швидше визнають за кордоном, бачачи, яка у нас молодь. Для порівняння: Німеччина завоювала лише один диплом, Швеція – теж… Ми дуже старалися, бо знали: за нами – наша ДНР, наш рідний Донецький національний технічний університет», – зазначила О. Казакова (http://mondnr.ru/?p=48527#more-48527).

До речі, виступаючи на науковому форумі у Франції, О. Казакова зупинилася й на ситуації в Донбасі. «Усі були просто ошелешені тим, що не знають правди», – каже професор.

Заслуговують на увагу також зміни, що відбулися в науковій сфері самопроголошених «республік». «Мінобрнауки ДНР» дало можливість найбільшим ВНЗ створювати ради із захисту дисертацій, які протягом півтора року не скликалися. У цих радах будуть представлені й російські вчені, частка яких, щоправда, не може перевищувати певного відсотка. Фактично це означає, що дисертації, захищені у «ДНР», будуть визнані в Росії, упевнені «очільники» освітньої сфери «ДНР».

У вересні 2015 р. були відкриті ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій при Донецькому державному університеті управління, Донецькому національному університеті, Донецькій національній академії будівництва і архітектури, Донецькому національному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. На сьогодні в «республіці» функціонують 15 рад із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук, на здобуття наукового ступеня доктора наук: з них чотири – з економічних наук, чотири – з технічних наук та архітектури, чотири – з медичних наук, рада з фізико-математичних наук, рада з історичних наук. У січні на базі ДУ «Донецький фізико-технічний інститут ім. А. А. Галкіна» була створена рада із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук, доктора наук за фахом «фізика конденсованого стану» (фізико-математичні науки) (http://mondnr.ru/?p=48540#more-48540).

До кінця 2015 р. були прийняті до захисту десять кандидатських і три докторські дисертації. Усього у 2015 р. захищено сім кандидатських дисертацій. 2016 р. почався із захисту першої докторської дисертації з економічних наук. Найближчим часом передбачається захист восьми кандидатських і шести докторських дисертацій; вони вже прийняті до захисту, повідомляється на сайті «міністерства освіти і науки ДНР».

З усього вищевикладеного очевидним є висновок про те, що на окупованих територіях утворився орієнтований виключно на Росію, усебічно підтримуваний нею та частково вже інтегрований у російську економіку, територію, а головне, ідеологію анклав, який веде антиукраїнську політику в усіх сферах, пропагує антиукраїнські настрої серед населення, не намагається знайти шляхи примирення та не допускає варіанта повернення до складу Української держави. З огляду на це, попри всі зусилля української влади відновити свій суверенітет на окупованих територіях, варто ще раз оцінити механізми й терміни їх повернення з точки зору користі та шкоди від цього кроку для українського суспільства. У цьому контексті досить умотивованою є позиція доктора соціологічних наук, професора І. Рущенка, який вважає, що основами політики щодо російського анклаву на Донбасі можуть бути такі принципи:

– констатація факту окупації і відмова від «гнилих компромісів» з окупантами, які можуть погіршити внутрішнє становище України як політичне, так і економічне;

– ізоляція окупованої території, визнання лінії розмежування фактичним кордоном з РФ, припинення руху людей і товарів через лінію розмежування саме тому, що кордон має незаконний і тимчасовий характер. Природно, пенсійне та інше соціальне обслуговування можливо тільки для тих, хто проживає на підконтрольних територіях. Правильним кроком буде введення візового режиму з Росією – тоді перетин кордону стане можливим лише через офіційні прикордонні пункти пропуску в Харківській, Сумській і Чернігівській областях;

– підтримка переселенців, особливо тих, хто виїжджає з окупованої території з політичних та ідеологічних причин;

– відмова від донбаського вугілля, переведення теплових станцій на інші сорти вугілля або види палива, доступні Україні, або такі, що можна закуповувати у близьких сусідів (наприклад, у Польщі);

– декларація невійськового рішення донбаської проблеми (в очікуванні змін на просторах Росії). Утім, лінія розмежування повинна всебічно вдосконалюватися, зміцнюватися, щоб мінімізувати наші втрати й робити більш комфортною військову службу на «кордоні»;

– невтручання у внутрішні справи анклаву. Росія може здійснювати будь-які дії на окупованій території: давати їм конституції, визнавати «паспорти республік», проводити вибори, міняти керівництво, зливати дві «республіки» в одну псевдодержаву, здійснювати репресії або соціальні експерименти – усе це не привід вступати в переговори. Будь-яка стурбованість Києва моментально трактуватиметься як слабкість, привід шантажу і предмет торгу;

– адміністративне переформатування звільнених територій із включенням відповідних районів до складу Харківської, Дніпропетровської, Запорізької областей, керуючись географією, історією регіону і здоровим глуздом. Тим більше що Луганська і Донецька області – штучні утворення, створені свого часу більшовиками, виходячи із завдань своєї політики (http://hvylya.net/analytics/politics/kakaya-politika-ukrainyi-v-otnoshenii-okkupirovannyih-territoriy-yavlyaetsya-pravilnoy.html).

Ліквідація анклаву, повернення територій можуть бути лише на умовах Києва – без торгу й зобов’язань. Після цього ще належить виробити алгоритм поетапного повернення регіону в політичний, правовий і соціальний простір України, можливо, потрібно буде вживати заходи соціальної санації, наприклад, обмежити політичні права для тих, хто відмовився від українського громадянства або був активним колабораціоністом. У будь-якому випадку реінтеграція тимчасово окупованих територій повинна бути максимально безболісною для України.

На сьогодні українцям потрібно сфокусуватися на внутрішніх реформах, зайнятися вирішенням нагальних завдань перезавантаження державного апарату, звільнити суспільство від корупції. Це в перспективі наблизить повернення окупованих територій.